кокоси і кокаїн

«Потяг до Яремче», який виник у 2008, запропонував таку особливість, що літературна програма була рівносильною іншим фестивальним подіям, вона була повноцінною і нічим не поступалась музичній програмі.Цього року фестиваль «Протяг до Яремче», відбудеться вдруге і так само запропонує активну та насичену літературну програму, яка буде проходити під логотипом Центральноєвропейського часопису «Потяг 76» головними редакторами якого є Юрій Андрухович та Олександр Бойченко. «Потяг 76» привезе на фестиваль Тараса Прохаська, Юрія Іздрика, Таню Малярчук, Ірену Карпу, Світлану Поваляєву, Андрія Любку, Грицька Семенчука, Валентина Кузана, Леся Белея, Мирослава Боднара. Літературні зустрічі будуть проходити в порядку тандемів, себто парних зустрічей. Про тандеми та детальні їхні графіки читайте найближчим часом.

Я в Тернополі.

Дорогі тернопільські френди. Близько 14.00 вмикайте "Українську хвилю."

В гостях - Тимофій Хомяк, Сергій Жадан і Грицько Семенчук.

Сьодні таке:


і якщо вже мова зайшла про Тернопіль то сьодні родився 
Ярко Качмарський ака zavgosp .

ЛЮБОВІ ТОБІ І ПРОЦВІТАННЯ!!!!!

 я спитав знайому де вона святкуватиме випускний, відповідь була така:
"ми хотіли в Гуцульській Гражді але відмовилися бо там ОЗЕРО (!!!!)"

 в звязку з тим шо ваще твориться і як підставляють людей готовий бути упорядником антологія гомофобної літератури)

І ще дякую всім-всім хто поздровив з Днем Народження!!!!
От я нарешті і роздуплився після нього.

А за цей чудовий фотопортрет дякую if_ro 

не дивуйтеся що це була вже друга бо перша була ще 17-го ввечері але фото
з них немає і Слава Богу.

а "Маніфесту" фоткала Аня Святська.
повністю все тут - http://weekend.com.ua/photos/773/

 ... бо оце опублікував якійсь-то чувак із дивним ніком "johann_cybergoth"(!!!!):

Иисус Христос, спаситель мой!
Приди ко мне и будь со мной
с Тобой не страшен этот мир — 
его давно Ты победил!
И я победу одержу,
Коль за руку Тебя возьму.
И вместе мы пойдем вперед,
Где нас Отец Небесный ждет.

http://slonyk.com/blog/2525.html#comment10745

 2.       (бути взаємовічним)

 

В сірникових коробках ховаються вогні великого міста

Туркочуть голуби. Хрускають суглоби. Чути сирени.

Я непевний відкрию ці двері в коробку і дістану

Твої пальці мов сірнички затиснені у простір.

Ти посміхнешся. Вони не болять. Вони лиш ламаються.

Чиркнув. І з’ява полум’я пролунала мені балканською музикою.

Що давно не слухав і не бачив теж.

Вони заснували свій світ у коробці.

 

Шматок сірки втрапляє в око. Я кліпаю в надії.

Побачити тебе. Адже це твоя частинка. Твій пальчик.

 

І поки я ще чую. Поки я ще мислю на цій землі.

Отже пекло мені не страшне. Навпаки

Я думаю що моя поява там ознаменується

Якимось грандіозним концертом чи хоча б

Камерним поетичним вечором.

Я думаю в ньому візьме участь багато матерій

Що були до мене.

Якщо це буде не пекло то це точно буде чистилище.

Не вірю що рай ще відкритий.

Рай – це не Київ. Там місця усім не визначено.

Трьохкімнатні у центрі віддали всім хто жив

І процвітав на цій землі.

Там вже не безвізовий режим.

Туди важко потрапити. Це не шенгенська зона.

Їхні митники страшніші за будь-яких інших

 

Я хочу бути взаємовічним.

Я люблю затерті до сліз очі

Я люблю цей острів на якому живу

Ловлячи рибу і полюючи на тварин

Тільки цей острів є чужим і пластиковим

А в сірникових коробках живуть вороги

прекрасна жінка malyna_marcin  

з трофеєм в руках сьогодні святкує День Народження!!!!

 

Оля колись я все-таки на тобі одружусь)))

мені ще до повноліття буквально 8 днів)))

і тоді ми будемо жити шведською сім'єю і все буде ок)))

 

Люблю і бажаю кармічної рівноваги)

 

foto by anatolkukula   

 і він з цим погоджується))))

НЕ З МОЄЇ ВИНИ.
АЛЕ ЧЕКАЙТЕ ЦЬОГО 18-го ЧЕРВНЯ

 відразу тоді з’являлась відраза

і юність весняна проста кароока

хотіла усього хотіла відразу

кидало як яхту нас з боку у боки

джекпоти прилавків і демон портвейну

блювота у клумбах солодка омана

хотілося бути і Куртом й Кобейном

проте не було своєї «Нірвани»

життя у плацкартах але в позитиві

о людні майдани – в зимі помаранчеві

ця радість покупки презервативів

блукаємо зовсім малі і повстанчі

а перші вірші – «Мости Мірабо»

Антонич Сосюра і туга Целана

і Неборак зі своїм «Ля Ля Бо»

любов розбивалася мов порцеляна

приходило літо і ми у садах

зривали черешні і шовковиці

бушує Бен Ладен бушує Саддам

а я все мандрую на верхній полиці

останній вагон суцільні  солдати

за нашими вікнами ніч настає

їх рівно дванадцять я  точно – тринадцятий

їжте! се – тіло моє…

 Слухайте сьогодні моє інтервю на радіо "Українська хвиля" в програмі "Літературні посиденьки" о 19.00

 - Ти мєня уважаєш?
- Нє я ніхуя ні віжу!